Минус к песни зачекай

Гілля, гілля царапає вікна
У вікнах - пусто, навколи - пусто, на дворі - зусман.
Нікого немає, нічого немає, та окрім синій темряви
мені хватає. Темряви мені хватає (так&33)
Тримає (так&33) гукає (так&33) сяй, сяй, сяй, сяй негайно.
Тимчасові тайни мають принаймні бажання
себе відкрити. Таємниці - як діти. Сьогодні - образа
Та завтра відразу це вже не є тайни
Це вже є бажання. Це вже є бажання
отримать образу, хоча з нею є лише вікна
Та гілля. У вікнах пусто, на дворі - зусман
Керує, шепоче
Щодня буде так, але є ще те
гілля. Зоряной пиллю образи
насіння сідає на вікна. Прикро
Чому? Тому, що мені прикро
Почивай, засинай. Лягу я на край
Не лягай&33 Вночі впаду за край.
Починай&33 Почекаю, може хтось скаже,
Хтось скаже зачекай&33

ІІ
Гілля, гілля царапає вікна.
Повітря, тремтяще повітря... Звідки повітря?
Я чую, як вітер зоряну пил жене далі
Образа триває, мене вживає, образа триває.
У темряві сяє пил&33 Де взяти сил для кволих крил.
Де взяти дозвіл на постріл у вітер,
Повітря триває, вжимає у вікна
Питає скрізь вікна Чому тобі... Чому тобі прикро?
Що? Що? Щодня буде краще.
Але живе гілля з зоряной пиллю
Це все ж таки краще, ніж порожній ранок.
Пусто? Так&33 Але без обману

ІІІ
Так, так, чи не так, та танцють гопак вітер з зоряной пиллю.
Образи насіння сідає на вікна. Прикро? Так&33 Так&33
Отой їх гопак у темряві синій забира сили,
останні сили (у темряві синій забира сили)
Так, тільки так, та вже так більш не можна&33 Удень - лише гроші.
Скажені гроші. Тягне у ніч не менш скажений вітер
Склада з синіх літер на склі чиєсь ім&39я,
керує, шепоче, та все ж склада чиєсь ім&39я,
Iм&39я тає, не пам&39ятаю, що було вчора чого не було вчора
Лише з ехом розмова та ехо питає що тобі сяє?
Я лише відповідаю на питання скрізь вікна
Прикро мені лише від того, що прикро